28.04.2020 набере чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № 361-IX, яким внесено зміни і до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Обов’язок вказувати кінцевого бенефіціарного власника було встановлено ще у 2015 році, однак нововведеннями передбачено щорічне підтвердження таких відомостей та відповідальність за невиконання відповідних норм. Тому давайте детальніше проаналізуємо особливості підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та відповідальність у разі порушення вказаних приписів закону.

Хто ж такий «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)»?

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) –- будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність юридичної особи.

Вирішальний вплив, у свою чергу, означає безпосереднє або опосередковане володіння фізичною особою часткою статутного капіталу або правом голосу у юридичній особі у розмірі не менше 25 відсотків.

Обов’язок вказувати кінцевого бенефіціарного власника було встановлено відповідним Законом України, але раніше ця норма зобов’язувала вказувати, а не підтверджувати щорічно, так й ще з такими штрафами. 

В чому суть вказаних змін?

Відповідно до нововведень, передбачено обов’язок юридичних осіб підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни.

Якщо зміни у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Які відомості необхідно зазначити про бенефіціара?

— Прізвище, ім’я, по-батькові (за наявності);

— Дата народження;

— Країна громадянства;

— Серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця;

— Місце проживання;

— Реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код).

У випадку, коли управління однією юридичної особою здійснюється через іншу, то вказуємо додатково наступні відомості:

— Повне найменування юридичної особи, через яку здійснюється управління;

— Ідентифікаційний код юридичної особи, через яку здійснюється управління;

— Характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Хто звільнений від подання ?

— Політичні партії та їх структурні утворення;
— Професійні спілки та їх об’єднання;
— Організації профспілок та їх об’єднань;
— Творчі спілки та їх місцеві осередки;
— Організації роботодавців та їх об’єднання;
— Адвокатські об’єднання;
— Торгово-промислові палати;
— Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
— Релігійні організації;
— Державні органи та їх асоціації;
— Органи місцевого самоврядування та їх асоціації;
— Державні та комунальні підприємства, установи, організації.
— Юридичні особи, учасниками якої є виключно фізичні особи.
— Слід зауважити, що навіть коли кінцевого бенефіціарного власника вказувати законодавець не вимагає, потрібно вказати обґрунтовану причину його відсутності.

Які документи необхідно подати для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника?

— структура власності, за визначеними нормативно-правовим актом формою та змістом (нормативно-правовий акт, який визначає форму та зміст структури власності буде прийнято протягом трьох місяців з 28 квітня 2020 року);

—  витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження — у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;

— нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, — для фізичної особи – нерезидента.

Процедура підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника

Підтвердження або ж внесення змін до відомостей про кінцевого бенефіціарного власника як окремі дії, здійснюються шляхом заповнення відповідних заяв, сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації, підготовки і подання необхідного пакету документів до суб’єкта державної реєстрації.

Коли повинно здійснюватись щорічне підтвердження бенефіціарного власника?

Юридичні особи, які зобов’язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника, повинні подавати її щорічно, протягом 14 днів з дати державної реєстрації  підприємства.

Щодо юридичних осіб, які зареєстровані до 28 квітня 2020 року, то вони зобов’язані подати відомості про кінцевого бенефіціарного власника протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності (затвердження такої форми має бути протягом 3 місяців, то ж максимум до 28 жовтня 2020 року  необхідно подати відомості до державного реєстратора).

Яка відповідальність передбачено за неподання, несвоєчасне подання чи внесення недостовірних відомостей про кінцевого бенефіціарного власника?

Звертаємо Вашу увагу, що у вказаних випадках передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність  

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про нього у вигляді штрафу, розмір якого варіюється від 17 000 до 51 000 гривень.

На кого покладається відповідальність? — На керівника юридичної особи.

Кримінальна відповідальність

Кримінальну відповідальність передбачено за внесення в документи, які подаються для проведення державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, а також подання документів для проведення державної реєстрації, які містять завідомо неправдиві відомості.

Відповідальність за вказаний злочин встановлюється у вигляді штрафу у розмірі від 85 000 до 136 000 гривень, арешт у на строк від трьох до шести місяців або позбавлення волі на строк до трьох років.

Проте тут є важливий нюанс, який необхідно довести, щоб настала кримінальна відповідальність, а саме — завідомість подання неправдивих відомостей.

Тому у випадку, якщо подання або внесення відомостей були не завідомими, а помилковими, юридична особа має три робочі дні для того, щоб направити скориговані відомості суб’єкту державної реєстрації.

Автори статті: 
Вікторія Сікора / Провідний юрист компанії